посипаний
ПОСИ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поси́пати.
Скрізь крутились широкі, посипані жорствою та червонуватим піском, доріжки поміж купами зеленого дерева (І. Нечуй-Левицький);
Італійські тополі зарябіли бруньками, наче рій метелів улетів їм між віти, срібні – спустили сірі бруньки, наче посипані попелом коси на знак жалоби (М. Коцюбинський);
* Образно. Трава була соковита, зелена, як смарагд, посипана яскравими жовтками кульбаби (З. Тулуб);
// у знач. пред.
Хата посипана зеленою, пахучою травою, кутки обставлені клечанням, стіни прибрані квітами (Ю. Яновський);
// поси́пано, безос. пред.
Дворик посипано піском і засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка);
Дійшов він і до самого коша .. Тут скрізь було вирівняно і посипано піском гарно (П. Куліш).
(1) На́че (нена́че) ма́ком (мачко́м) поси́пано:
а) (зі сл. писати) дуже дрібно.
А писала [Мелася] – .. неначе мачком посипано (Г. Квітка-Основ'яненко);
б) дуже багато кого-, чого-небудь.
З гори видно: парує силач-Дніпро нижче греблі, а на кризі тихої заводі вудкарів – наче маком посипано (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)