Словник української мови у 20 томах

поскарлючувати

ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИ, ує, док., кого, що, розм.

Скарлючити (пальці, руки і т. ін. багатьом); поскорчувати багатьох.

Мартелліно так поскарлючував собі пальці, так іскривив собі руки й ноги, .. що страх було глянути (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поскарлючувати — поскарлю́чувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поскарлючувати — -ує, док., перех., розм. Скарлючити (пальці, руки і т. ін. багатьом); поскорчувати багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскарлючувати — ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИ, ує, док., перех., розм. Скарлючити (пальці, руки і т. ін. багатьом); поскорчувати багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. поскарлючувати — Поскарлю́чувати, -чую, -єш гл. Искривить, согнуть (многихъ).  Словник української мови Грінченка