Словник української мови у 20 томах

поскорочувати

ПОСКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Скоротити (статті, листи, твори тощо);

// Повикреслювати з тексту.

Надрукував він [І. Чендей] у цьому святковому виданні не все, що досі написав. Багато чого лишив за берегами книги, багато чого поскорочував (з газ.).

2. перен., розм. Звільнити з роботи багатьох.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поскорочувати — поскоро́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поскорочувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Скоротити (статті, листи, твори тощо). || Повикреслювати з тексту. 2》 перен., розм. Звільнити з роботи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскорочувати — ПОСКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Скоротити (статті, листи, твори тощо); // Повикреслювати з тексту. 2. перен., розм. Звільнити з роботи багатьох.  Словник української мови в 11 томах