поскручуватися
ПОСКРУ́ЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док.
1. Стати скрученим, скрутитися (про все або багато чогось).
Від спеки погоріла трава, поскручувався лист на дереві (К. Гордієнко);
* Образно. Труби по-удав'ячому поскручувались на оркестрантах (О. Гончар);
// Згорнутися сувоєм.
* Образно. Туман надворі погустішав. Обліпив ліхтаря на стовпі, поскручувався важкими сувоями попід тинами (Ю. Мушкетик);
// Лягти, підібгавши руки й ноги, згорнувшись калачиком (про всіх або багатьох).
– Лежать оці двоє біля комори, на рожнах поскручувались (О. Гончар).
2. Відокремитися, відірватися внаслідок крутіння (про все або багато чого-небудь).
3. перен., фам. Стати психічно хворим, ненормальним (про всіх або багатьох).
4. перен., фам. Померти, поздихати (про всіх або багатьох).
Словник української мови (СУМ-20)