послаблений
ПОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до посла́бити.
– Ну ти! не балуйсь! – ласкаво сказав Котовський до коня. І, відхиливши свій корпус назад та набравши поводи на себе, він послабленими шенкелями осадив Орлика назад (П. Тичина);
// посла́блено, безос. пред.
Штаб корпусу знімав полк відсіля .. Правда, цим самим було послаблено правофлангову охорону, але штаб корпусу сподівався, що ворог не встигне швидко перекинути сюди свої сили (М. Трублаїні).
2. у знач. прикм. Який послабився, став менш натягнутим, тугим і т. ін.
– Перед роботою, вранці уважніше вузли оглядай, послаблені гвинти закріпи (О. Гончар).
3. у знач. прикм. Який утратив попередню силу вияву, став менш відчутним, виразним, інтенсивним і т. ін.
Найменші врожаї дають дерева з послабленим приростом однорічних пагонів (з наук. літ.);
// Який утратив колишню гостроту.
Смак у дітей і підлітків іноді може бути послаблений залежно від різних причин (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)