послаблений
ПОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до посла́бити.
— Ну ти! не балуйсь! — ласкаво сказав Котовський до коня. І, відхиливши свій корпус назад та набравши поводи на себе, він послабленими шенкелями осадив Орлика назад (Тич., І, 1957, 267);
// посла́блено, безос. присудк. сл.
Штаб корпусу знімав полк відсіля.. Правда, цим самим було послаблено правофлангову охорону, але штаб корпусу сподівався, що ворог не встигне швидко перекинути сюди свої сили (Трубл., І, 1955, 57).
2. у знач. прикм. Який послабився, став менш натягнутим, тугим і т. ін.
— Перед роботою, вранці уважніше вузли оглядай, послаблені гвинти закріпи (Гончар, Тронка, 1963, 267).
3. у знач. прикм. Який утратив попередню силу вияву, став менш відчутним, виразним, інтенсивним і т. ін.
Найменші врожаї дають дерева з послабленим приростом однорічних пагонів (Колг. Укр., 1, 1957, 34);
// Який утратив колишню гостроту.
Смак у дітей і підлітків іноді може бути послаблений залежно від різних причин (Шк. гігієна, 1954, 60).
Словник української мови (СУМ-11)