послаблення
ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися.
Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (Іст. СРСР, І, 1956, 179);
Вітер має періодичний характер. Добові зміни його біля землі відзначаються посиленням серед дня і послабленням увечері (Наука.., 8, 1956, 35);
Один із найяскравіших проявів старіння організму — різке зниження його м’язової працездатності, послаблення і сповільнення м’язових одиниць (Знання.., 3, 1965, 5);
Найважливішим показником послаблення релігійного впливу в Радянській країні є те, що релігія тепер вже не відіграє помітної ролі в побуті віруючих (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 18);
Мирне співіснування держав з різним суспільним ладом, ідею якого твердо і послідовно відстоює наша партія, зовсім не означає послаблення класової боротьби на міжнародній арені (Наука.., 8, 1963, 2).
Словник української мови (СУМ-11)