послаблення

ПОСЛА́БЛЕННЯ (зменшення сили вияву чогось, впливу, напруженості тощо), РОЗРЯ́ДКА, ПОЛЕ́ГКІСТЬ (в обтяженні якимись повинностями). Останнім часом спостерігається послаблення дисципліни на пристанях. Вештаються зайві сторонні люди (А. Хижняк); Раптом всі відчули полегкість: сплін його високопревосходительства міг знайти розрядку (О. Полторацький). — Пор. по́ступка.

ПО́СТУПКА (зменшення, зниження вимог до когось, чогось), ЗНИ́ЖКА розм., КОМПРОМІ́С книжн. (Функе:) Я згоден на цей шлюб, якщо ви, люб'язний сусіде, зробите мені маленьку поступку (І. Кочерга); Директор кілька разів провадив бесіди з десятикласниками, аналізував успіхи кожного учня і загрожував, що знижок нікому не буде (О. Копиленко); В одному (Бородавка) був послідовний і твердий до кінця — у зненависті до шляхти.. Ніяких вагань і компромісів (З. Тулуб). — Пор. посла́блення.

Значення в інших словниках

1. послаблення — посла́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. послаблення — [послаблеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. послаблення — -я, с. Дія і стан за знач. послабити і послабитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. послаблення — ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися. Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (з навч. літ.); Вітер має періодичний характер.  Словник української мови у 20 томах
5. послаблення — ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися. Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (Іст. СРСР, І, 1956, 179); Вітер має періодичний характер.  Словник української мови в 11 томах