послизнути
ПОСЛИ́ЗНУТИ і ПОСЛИ́ЗТИ, зне, док., розм.
1. Покритися слизом, стати слизьким; ослизнути.
Уже м'ясо послизло (Сл. Б. Грінченка).
2. перен., фам. Зникнути, пропасти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Сл. Б. Грінченка).
◇ (1) Бода́й (неха́й) вони́ [всі] посли́знуть (пропаду́ть)! <�Бода́й (щоб) вони́ (ви) [всі] посли́зли (пропа́ли)!> – уживається як прокляття з побажаннями зникнення, загибелі кого-, чого-небудь.
Баглаї – ці воріженьки хижі, Так послизнуть нехай і вони! (П. Грабовський);
– Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)