послувати

ПОСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко.

Бути дипломатичним представником однієї країни в інший; бути послом.

Я послував уже на своєму віку десять років (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. послувати — Послува́ти. Бути послом (депутатом). Дуже шкода, що не мали вдостоту голосів, щоб вийшли послувати з своєї партії як представник жіноцтва (Коб., Листи, 207, 644) // пол. posłować — бути послом (депутатом), посланцем.  Українська літературна мова на Буковині
2. послувати — Послувати, -лую, -єш гл. Быть депутатомъ въ парламентѣ, въ сеймѣ. Желех.  Словник української мови Грінченка