послуга
ПОСЛУ́ГА, и, ж., заст.
1. Служіння, слугування.
Дам тобі .. старшого сина на послугу (Сл. Б. Грінченка);
На другий день Мокрина серед села, прилюдно, цілий день мазала панські кухні зокола, а на шиї в Мокрини, за її щирі послуги – на червоній стьожечці теліпалося здохле котятко! (Панас Мирний);
[Лицар:] Гордую тобою я не тим, що хлопка ти, а тим, що на послугах розгубила сумління й честь (Леся Українка);
Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе, В боротьбі за щастя, за свободу – Тільки той переживе себе! (М. Старицький);
Розглянувши добре цього індивіда, мусила вона констатувати, що чудар-господар і людей до послуг собі добирає таких кумедних, як і сам (Ю. Смолич).
2. ч. і ж. Служник, служниця.
Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою (Сл. Б. Грінченка).
ПО́СЛУГА, и, ж.
1. Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому.
Якщо буде потрібна яка-небудь з мого боку послуга, то я радніший виконати її на цій посаді, що займаю тепереньки (Панас Мирний);
– На все добре, Гервасію. Постарайся влагодити все ладком, а я не забуду твоєї послуги... (М. Стельмах);
Василь Іванович того не знав, з якою радістю я заходилась підігрівати чай. Було дуже приємно зробити для нього маленьку послугу (О. Гуреїв);
// перен. Сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось.
[Монтаньяр:] Ото була б послуга для ідеї і помста за товаришів-героїв! (Леся Українка).
2. перев. мн. Робота, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування.
Необхідно здешевити послуги кредитних установ (з газ.);
// тільки мн. Система господарсько-побутових вигод, що надаються населенню.
Потрібні науково обґрунтовані нормативи по кожному виду продукції та послуг, пов'язані з конкретними умовами виробництва (з газ.).
Бюро́ (буди́нок) [до́брих] по́слуг див. бюро́;
(1) Комуна́льні по́слуги – забезпечення населення міст водою, газом, опаленням, електрикою тощо.
Місцевим органам влади надається право, зокрема, скасовувати пільги на безкоштовні ліки, безкоштовний проїзд у транспорті, оплату житла і комунальних послуг (з газ.);
Кори́стува́тися (користа́тися) / скориста́тися (рідко скори́стува́тися) по́слугами (по́слугою) див. кори́стува́тися;
Пропонува́ти / запропонува́ти свої́ по́слуги див. пропонува́ти.
○ (2) До по́слуг кому; До по́слуги чиєї, у знач. пред. – щось надається у повне розпорядження кого-небудь, хтось може без будь-яких обмежень користуватися чимсь.
– Коли вас цікавлять, наприклад, мандрівки по морях земної кулі або ботаніка чи географія, – корабельна бібліотека до ваших послуг (З. Тулуб);
До її послуг – просто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Іван Ле);
[Антоніо:] Маестро! .. верніться-бо в Італію! .. Мій корабель до вашої послуги з господарем його (Леся Українка);
– Хаквілавіліс буде тут завжди вам до послуг (Ю. Смолич).
◇ (3) Ведме́жа (ведме́дяча) по́слуга:
а) дія, вчинок, що завдає тільки клопоти, прикрості; невміла спроба допомогти, що спричиняється тільки до неприємності.
– Дивись, чи не зробив ти мені ведмежої послуги, виклопотавши землю серед козаків (З. Тулуб);
– А правда – річ відносна. Правда – це хвилевий настрій, що на кожнім кроці робить нам ведмежі послуги (Я. Качура);
Часто “краса” може надати ведмедячу послугу здоров'ю, оскільки матеріали, з яких зроблені імплантанти, не завжди безпечні (з наук.-попул. літ.);
б) погане сприйняття, не зважаючи на вражаючий фактичний матеріал.
А, може, саме цей фактаж і вчинив ведмежу послугу? (з наук.-попул. літ.);
(4) До ва́ших (твої́х) по́слуг <�До ва́шої (твоє́ї) по́слуги> <�До по́слуг вам> – ввічлива форма висловлення готовності допомогти, прислужитися кому-небудь, стати в пригоді комусь.
– Якщо ви захочете в Полтаві дістати нових п'єс, то я до ваших послуг. У мене там серед театралів давні знайомства (О. Гончар);
– Я ось зараз закінчу, тоді весь до твоїх послуг (А. Головко);
(5) На послу́гах (послу́зі) – в услужінні в кого-небудь.
Сто листів писав до неї – Не дає вістей, Хоч у неї на послугах – Тисяча людей... (А. Кримський);
[Бавмерт:] Був [Єгер] на послузі в офіцера. Ти тільки слухай, як він по-панськи говорить (Леся Українка);
Роби́ти пога́ну (ке́пську) по́слугу див. роби́ти.
Словник української мови (СУМ-20)