послужити
ПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док.
1. Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь.
Не послужила [Олександра] й місяця – занедужала; жене коваль з хати (Марко Вовчок);
І чому б, наприклад, тому Семенові не послужити ще який рік в економії, чого замолоду пхатися в хазяї?.. (М. Коцюбинський);
Радюк, послуживши кілька років в столиці, вернувсь в Київ (І. Нечуй-Левицький);
// Працювати на благо кого-, чого-небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час.
– Послужив я козацтву щирою душею (П. Куліш);
Гонорар – діло користі, а нам, дбаючим про те, як би послужити своєму краєві, думати про гонорари зовсім недоладне [недоладно] (Панас Мирний);
Лиш бороться [боротися] – значить жити; Мило й згинуть у борні. Спільній справі послужити Не хтять труси [боягузи] та дурні (І. Франко);
// Якийсь час бути у вжитку, використовуватися за призначенням, з користю для кого-небудь (перев. про знаряддя праці і т. ін.).
– Ці [доїльні] апарати три роки тому були в ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик);
* Образно. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! .. Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою... Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам! (Леся Українка).
2. Зробити послугу, стати у пригоді комусь.
Він все ще біля Прокопа тупав. – Кріпись, синашу. Служив досі громаді, послужи ще востаннє (М. Коцюбинський);
// Посприяти чому-небудь, допомогти в чомусь.
Досягнення біології і хімії послужать дальшому піднесенню сільського господарства і медицини, допоможуть розв'язанню проблеми збереження здоров'я і продовження життя радянських людей (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)