посмугований
ПОСМУГО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до посмугува́ти.
А шлях слався і слався серед зеленого, безмовного степу, курний уже, в сухому грудді, посмугований слідами тягачів і коліс (А. Хорунжий);
Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо, біля якого сидів головатий більший від голуба сизий птах з бурими, посмугованими зеленим і білим крильми (В. Логвиненко);
Савенко зриває з себе гімнастьорку, показує посмуговані шаблями плечі (М. Чабанівський);
* Образно. Сонячним шосе, посмугованим тінями тополь, мчить машина (з наук.-попул. літ.);
// посмуго́вано, безос. пред.
Поряд межі, на орній смузі, яку на двісті – чотириста кроків посмуговано тризубим маркером, лежали рядами, на однаковій між собою відстані, сіянці-дубки, вирощені в пришкільному розсаднику (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)