1. Словник української мови у 20 томах

посмугований

ПОСМУГО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до посмугува́ти.

А шлях слався і слався серед зеленого, безмовного степу, курний уже, в сухому грудді, посмугований слідами тягачів і коліс (А. Хорунжий);

Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо, біля якого сидів головатий більший від голуба сизий птах з бурими, посмугованими зеленим і білим крильми (В. Логвиненко);

Савенко зриває з себе гімнастьорку, показує посмуговані шаблями плечі (М. Чабанівський);

* Образно. Сонячним шосе, посмугованим тінями тополь, мчить машина (з наук.-попул. літ.);

// посмуго́вано, безос. пред.

Поряд межі, на орній смузі, яку на двісті – чотириста кроків посмуговано тризубим маркером, лежали рядами, на однаковій між собою відстані, сіянці-дубки, вирощені в пришкільному розсаднику (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмугований — посмуго́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посмугований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмугувати. || посмуговано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмугований — ПОСМУГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посмугува́ти. А шлях слався і слався серед зеленого, безмовного степу, курний уже, в сухому грудді, посмугований слідами тягачів і коліс (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах