посмітюшка

ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1.

Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Панас Мирний);

Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур'янець (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. посмітюшка — посмі́тюшка іменник жіночого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. посмітюшка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посмітюха 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмітюшка — ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1. Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Мирний, IV, 1955, 121); Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур’янець (Ю. Янов., І, 1954, 102).  Словник української мови в 11 томах