Орфографічний словник української мови

посмітюшка

посмі́тюшка

іменник жіночого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посмітюшка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посмітюха 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посмітюшка — ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1. Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Панас Мирний); Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур'янець (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. посмітюшка — ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1. Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Мирний, IV, 1955, 121); Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур’янець (Ю. Янов., І, 1954, 102).  Словник української мови в 11 томах