посмітюха

посмі́тюха 1

іменник жіночого роду, істота

птах

посмі́тюха 2

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

про людину — лайливе

Значення в інших словниках

1. посмітюха — див. повія  Словник синонімів Вусика
2. посмітюха — -и. 1》 ж. Чубатий жайворонок. 2》 ч. і ж. Уживається як лайливе слово. 3》 ж. Назва дитячої гри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (І.  Словник української мови у 20 томах
4. посмітюха — посмітю́ха 1. → посмітюх 2 2. → посмітюх 3  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. посмітюха — Посмі́тюха, -хи; -хи, -мі́тюх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Н.-Лев., VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Тют.  Словник української мови в 11 томах