посмітюха

посмі́тюха

-и.

1》 ж. Чубатий жайворонок.

2》 ч. і ж. Уживається як лайливе слово.

3》 ж. Назва дитячої гри.

Значення в інших словниках

1. посмітюха — посмі́тюха 1 іменник жіночого роду, істота птах посмі́тюха 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину — лайливе  Орфографічний словник української мови
2. посмітюха — див. повія  Словник синонімів Вусика
3. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (І.  Словник української мови у 20 томах
4. посмітюха — посмітю́ха 1. → посмітюх 2 2. → посмітюх 3  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. посмітюха — Посмі́тюха, -хи; -хи, -мі́тюх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Н.-Лев., VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Тют.  Словник української мови в 11 томах