1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посмітюха

посмі́тюха

-и.

1》 ж. Чубатий жайворонок.

2》 ч. і ж. Уживається як лайливе слово.

3》 ж. Назва дитячої гри.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмітюха — посмі́тюха 1 іменник жіночого роду, істота птах посмі́тюха 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину — лайливе Орфографічний словник української мови
  2. посмітюха — див. повія Словник синонімів Вусика
  3. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (І. Словник української мови у 20 томах
  4. посмітюха — посмітю́ха 1. → посмітюх 2 2. → посмітюх 3 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. посмітюха — Посмі́тюха, -хи; -хи, -мі́тюх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. посмітюха — ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Н.-Лев., VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Тют. Словник української мови в 11 томах