посмітити

посміти́ти

-ічу, -ітиш, док.

Залишити після себе сміття, мотлох, бруд.

Значення в інших словниках

1. посмітити — посміти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посмітити — ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм. Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях. Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу).  Словник української мови у 20 томах
3. посмітити — Посміти́ти, -чу́, -тиш гл. Насорить.  Словник української мови Грінченка