посмітити

Посміти́ти, -чу́, -тиш

гл. Насорить.

Значення в інших словниках

1. посмітити — посміти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посмітити — -ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмітити — ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм. Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях. Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу).  Словник української мови у 20 томах