посмітити
Посміти́ти, -чу́, -тиш
гл. Насорить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмітити — посміти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посмітити — -ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмітити — ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм. Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях. Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу). Словник української мови у 20 томах