1. Словник української мови у 20 томах

посмітити

ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм.

Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях.

Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмітити — посміти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посмітити — -ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмітити — Посміти́ти, -чу́, -тиш гл. Насорить. Словник української мови Грінченка