посмітити

ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм.

Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях.

Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу).

Значення в інших словниках

1. посмітити — посміти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посмітити — -ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмітити — Посміти́ти, -чу́, -тиш гл. Насорить.  Словник української мови Грінченка