Значення в інших словниках
-
посмітюха —
посмі́тюха 1 іменник жіночого роду, істота птах посмі́тюха 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину — лайливе
Орфографічний словник української мови
-
посмітюха —
-и. 1》 ж. Чубатий жайворонок. 2》 ч. і ж. Уживається як лайливе слово. 3》 ж. Назва дитячої гри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посмітюха —
ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (І.
Словник української мови у 20 томах
-
посмітюха —
посмітю́ха 1. → посмітюх 2 2. → посмітюх 3
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
посмітюха —
Посмі́тюха, -хи; -хи, -мі́тюх
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
посмітюха —
ПОСМІ́ТЮХА, и. 1. ж. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Н.-Лев., VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Тют.
Словник української мови в 11 томах