посоватися
ПОСО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Соватися якийсь час.
[Влас:] А наш брат часто .. посовається, посовається по лаві, умне цвілого сухаря та й... “спасибі Богові за хліб та сіль” (М. Кропивницький);
Жінка .. посовалась по канапі [вагона], як курка в піску, зручніш умощуючись (Олесь Досвітній);
Недокус справді посовався на місці, потім виліз із-за столу, заметушився по кімнаті (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)