посолений

ПОСО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до посоли́ти.

Мирон, дивуючись і посміхаючись, розв'язав торбинку, і вона щедро сипнула ягід на густо посолену четвертину хліба, спідушка якого жовтіла перепеченим дубовим листом (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Крутиться, як посолений оюн (Номис);

Ми їли посолений хліб і запивали кислим вином (Ю. Яновський);

// посо́лено, безос. пред.

2. у знач. прикм. Солоний.

А вже пішла осінь, роботи в ключниці було багато, з усіх князівств і дворів везли на Гору всяке добро – жито, мед, віск, в'ялену й посолену рибу (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. посолений — посо́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посолити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Солоний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посолений — як (мов, ні́би і т. ін.) в’юн (посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)). 1. зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Вінцусиха, як в’юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І.  Фразеологічний словник української мови
4. посолений — ПОСО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посоли́ти. Мирон, дивуючись і посміхаючись, розв’язав торбинку, і вона щедро сипнула ягід на густо посолену четвертину хліба, спідушка якого жовтіла перепеченим дубовим листом (Стельмах, І, 1962, 322)...  Словник української мови в 11 томах