посолодшати
ПОСОЛО́ДШАТИ, ає.
Док. до соло́дшати.
Товариство повеселішало. Чарка жвавіше заходила з рук до рук, наче й горілка в їй посолодшала (Б. Грінченко);
// перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо).
– Та як вип'ємо, то воно [життя] й посолодша трохи.., – сказав Порох і знову ковтнув чарку (Панас Мирний);
// безос.
Чіпка випив і собі. – Що, посолодшало? (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)