Словник української мови у 20 томах

посолодшати

ПОСОЛО́ДШАТИ, ає.

Док. до соло́дшати.

Товариство повеселішало. Чарка жвавіше заходила з рук до рук, наче й горілка в їй посолодшала (Б. Грінченко);

// перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо).

– Та як вип'ємо, то воно [життя] й посолодша трохи.., – сказав Порох і знову ковтнув чарку (Панас Мирний);

// безос.

Чіпка випив і собі. – Що, посолодшало? (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. посолодшати — посоло́дшати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посолодшати — -ає. Док. до солодшати. || перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посолодшати — Посоло́дшати, -дшаю, -дшаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посолодшати — ПОСОЛО́ДШАТИ, ає. Док. до соло́дшати. Товариство повеселішало. Чарка жвавіше заходила з рук до рук, наче й горілка в їй посолодшала (Гр., II, 1963, 475); // перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо).  Словник української мови в 11 томах
  5. посолодшати — Посоло́дшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться слаже. Запіканка посолодшала. Стор. II. 221.  Словник української мови Грінченка