посолодшати

ПОСОЛО́ДШАТИ, ає. Док. до соло́дшати.

Товариство повеселішало. Чарка жвавіше заходила з рук до рук, наче й горілка в їй посолодшала (Гр., II, 1963, 475);

// перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо).

— Та як вип’ємо, то воно [життя] й посолодша трохи.., — сказав Порох і знову ковтнув чарку (Мирний, II, 1954, 147);

// безос.

Чіпка випив і собі. — Що, посолодшало? (Мирний, II, 1954, 153).

Значення в інших словниках

1. посолодшати — посоло́дшати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посолодшати — -ає. Док. до солодшати. || перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посолодшати — ПОСОЛО́ДШАТИ, ає. Док. до соло́дшати. Товариство повеселішало. Чарка жвавіше заходила з рук до рук, наче й горілка в їй посолодшала (Б. Грінченко); // перен. Стати приємнішим, веселішим (про життя, настрій тощо).  Словник української мови у 20 томах
4. посолодшати — Посоло́дшати, -дшаю, -дшаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посолодшати — Посоло́дшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться слаже. Запіканка посолодшала. Стор. II. 221.  Словник української мови Грінченка