посортувати

ПОСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Розподілити, розкласти за сортами, поділити на групи за певними ознаками все або багато чого-небудь.

І Корній доказав, що він не гірший. Зібрав, що мав, – яблук, слив, посортував і знайшов купця (У. Самчук);

– Що це? – спитав я. – Мушу посортувати [папери], а того є в мене в бюро ще стільки, що заповнив би більше, як два мої столи. Але я знав, що щось буде, – додав, і його очі блиснули дивним блиском, наче усміхом (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. посортувати — посортува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посортувати — -ую, -уєш, док., перех. Розподілити, розкласти за сортами, переділити на групи за певними ознаками все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти.  Словник синонімів української мови
4. посортувати — ПОСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розподілити, розкласти за сортами, поділити на групи за певними ознаками все або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
5. посортувати — Посортува́ти, -ту́ю, -єш гл. Разсортировать.  Словник української мови Грінченка