посошний
ПОСО́ШНИЙ, а, е, іст.
Який нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо).
Можеш їхати далі. Збирай людей – хай бесерменам [бусурманам] платять .. податок за землю, .. дорожній податок, і подушний, і посошний, і мимоїжджий, становий, і поклінний, і покормний (В. Малик);
// у знач. ім. посо́шне, ного, с. У російській державі XVI–XVII ст. – феодальний поземельний податок, при якому одиницею оподаткування була соха.
Словник української мови (СУМ-20)