поспати
ПОСПА́ТИ, сплю́, спи́ш; мн. поспля́ть; док.
Спати якийсь час.
Якби поспав до обід, так приснився б ведмідь (Номис);
– Поспи, синку, поспи ще трохи, поки я приберусь, – каже вона, злізаючи з печі (Панас Мирний);
Сагайда, передавши бійцеві коня, забрався на воза і швидко заснув. Він любив поспати і при найменшій нагоді не відмовляв собі в цьому (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)