поспатися
ПОСПА́ТИСЯ¹, пи́ться, док., безос., кому, розм.
Поспати всмак якийсь час.
Виростеш, сама ти І вервечки й бильця Будеш лаштувати, Довго не поспиться (П. Воронько).
ПОСПА́ТИСЯ², спимо́ся, спите́ся, док., діал.
Заснути (про багатьох).
– Але як оце ми поспались у новій одежі? – питала Марія у Василини (І. Нечуй-Левицький);
Потім дітей, як поспались, загорожено [загороджено] ширмою, а ми засіли до стола, маючи пити чай (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)