посполучуваний

ПОСПОЛУ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до посполу́чувати.

Урвисті береги, що за тих часів мали неабияке значення з огляду на спосіб ведення бою, укріплено вежами, порозкидуваними по рельєфу над урвищами та де-не-де посполучуваними мурами (з наук. літ.).