поспоритися

ПОСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.

Те саме, що поспо́рити.

Як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Панас Мирний);

Поспорилися, полаялися, і воно б так собі й минулося, – та не поспішилася Горпина сорочку з невістки зразу ж після церкви стягти, а за день Степанида встигла всю красу, яка тільки була в свекрухи, зносити (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. поспоритися — поспо́ритися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поспоритися — -рюся, -ришся, док., розм. Те саме, що поспорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поспоритися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. поспоритися — ПОСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що поспо́рити. Як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Мирний, IV, 1955, 54); Поспорилися, полаялися, і воно б так собі й минулося...  Словник української мови в 11 томах