постання
ПОСТА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. поста́ти¹.
Адже Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців, романців та саксів у монголи, турки та інди (Ю. Смолич);
Особливо постання періодичних видавництв, журналів з літературно-науковими цілями та газет із літературними претензіями причиняється багато до розвою перекладаної [перекладної] літератури (І. Франко).
2. Походження.
Питань походження української мови, власне, кілька. Перше стосується постання української літературної мови (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)