постарати

ПОСТАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Добути, дістати, придбати тощо.

– А до похорону я маю все злагоджене, ані одного цвяха дітям не треба постарати (В. Стефаник);

Коли кому, то Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка придбати (Марко Черемшина);

Кінчалася [мука́] і треба було другу на якийсь час постарати (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. постарати — постара́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. постарати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Добути, дістати, придбати тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постарати — Запоподати, запопасти, позапоподати, збирати, визбирувати, визбирати, повизбирувати, назбирувати, назбирати, поназбирувати, позбируватл, позбирати, призбирувати, призбирати, попризбирувати, здобувати, здобути, поздобувати, видобувати, видобути...  Словник чужослів Павло Штепа
4. постарати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. постарати — ПОСТАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Добути, дістати, придбати тощо. — А до похорону я маю все злагоджене, ані одного цвяха дітям не треба постарати (Стеф., І, 1949, 219); Коли кому, то Оксані ця зима найбільше далася взнаки.  Словник української мови в 11 томах