постарити

ПОСТА́РИТИ, ить, док., кого.

Зробити старим, старішим.

– Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (з народної пісні);

– Невже я такий старий? – запитував він сам себе. – Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. постарити — поста́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постарити — -ить, док., перех. Зробити старим, старішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постарити — ПОСТА́РИТИ, ить, док., перех. Зробити старим, старішим. — Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (Укр.. лір. пісні, 1958, 559); — Невже я такий старий? — запитував він сам себе. — Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Тют., Вир, 1964, 87).  Словник української мови в 11 томах