постарити
ПОСТА́РИТИ, ить, док., кого.
Зробити старим, старішим.
– Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (з народної пісні);
– Невже я такий старий? – запитував він сам себе. – Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постарити — поста́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постарити — -ить, док., перех. Зробити старим, старішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постарити — ПОСТА́РИТИ, ить, док., перех. Зробити старим, старішим. — Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (Укр.. лір. пісні, 1958, 559); — Невже я такий старий? — запитував він сам себе. — Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Тют., Вир, 1964, 87). Словник української мови в 11 томах