1. Орфографічний словник української мови

постарити

поста́рити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постарити — -ить, док., перех. Зробити старим, старішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постарити — ПОСТА́РИТИ, ить, док., кого. Зробити старим, старішим. – Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (з народної пісні); – Невже я такий старий? – запитував він сам себе. – Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. постарити — ПОСТА́РИТИ, ить, док., перех. Зробити старим, старішим. — Постарили, брате, Мене чужі хати, Чужа роботонька Та зла недоленька! (Укр.. лір. пісні, 1958, 559); — Невже я такий старий? — запитував він сам себе. — Ні. Це просто від роботи. Робота постарила мене (Тют., Вир, 1964, 87). Словник української мови в 11 томах