Словник української мови у 20 томах

постельничий

ПОСТЕ́ЛЬНИЧИЙ, ПОСТІ́ЛЬНИЧИЙ, а, е, заст.

Охоронець імператорської, султанської чи царської спальні.

А тим часом в усій Римській імперії не було, мабуть, людини, що так ненавиділа б імператора Костянтина, як його .. постельничий Василь (С. Скляренко);

// у знач. ім. посте́льничий, пості́льничий, чого, ч.

Іноді він шалів у божевільній люті, якої боявся навіть Замбул: султан шукав тоді жертви і не одна голова постельничого чи кубкодержця котилася додолу тут же, у султанських спальнях (Р. Іваничук);

– Да й перебий ти її [перину] гарненько! – лагідно покрикував пан Купа. – Молотом, пане? – служивши в пана ковалем, а не постільничим, несподівано спалахнув Михайлик (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)