постельничий
ПОСТЕ́ЛЬНИЧИЙ, ПОСТІ́ЛЬНИЧИЙ, а, е, заст.
Охоронець імператорської, султанської чи царської спальні.
А тим часом в усій Римській імперії не було, мабуть, людини, що так ненавиділа б імператора Костянтина, як його .. постельничий Василь (С. Скляренко);
// у знач. ім. посте́льничий, пості́льничий, чого, ч.
Іноді він шалів у божевільній люті, якої боявся навіть Замбул: султан шукав тоді жертви і не одна голова постельничого чи кубкодержця котилася додолу тут же, у султанських спальнях (Р. Іваничук);
– Да й перебий ти її [перину] гарненько! – лагідно покрикував пан Купа. – Молотом, пане? – служивши в пана ковалем, а не постільничим, несподівано спалахнув Михайлик (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)