постихати

ПОСТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.).

Постихали співи й жарти У дворі моїм (Л. Глібов).

2. Замовкнути (про всіх або багатьох).

Постихало птаство серед ночі, навіть круки й галиці [галки] мовчать (Н. Забіла).

Значення в інших словниках

1. постихати — постиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.). 2》 Замовкнути (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постихати — ПОСТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.). Постихали співи й жарти У дворі моїм (Гл., Вибр., 1957, 283). 2. Замовкнути (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах