поститися
ПО́СТИ́ТИСЯ, пощу́ся, по́стишся, недок.
Те саме, що по́сти́ти.
Умильно Богу все молились [святі понури], На тиждень дні по три постились (І. Котляревський);
Вже скільки раз я сповідалась і причащалась, і постилась, і молилась, нічого не помагає: все-таки виходить грішне зверху, а святе насподі (І. Нечуй-Левицький);
– Йому б [батькові-вдівцеві] поститись та про Царство Небесне думати, а він виждав якихось з півроку, підстриг чуба та бороду, відмолодився трохи та й за сватання (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)