постити

ПО́СТИ́ТИ, пощу́, по́стиш, недок.

Дотримуватися посту, не їсти скоромного.

Говів [Омелько] два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити (І. Нечуй-Левицький);

– Панотець мені скаржився, що ти великий грішник: не постиш, коли церква каже, не йдеш до служби Божої, як святі дзвони дзвонять (з казки);

// перен., розм. Нічого не їсти, голодувати.

Хотів Кобилку Клим не їсти приучить, І Шкапа мусила постить (Л. Боровиковський);

– Може, з'їв би щось, Іване? Цілий день постиш сьогодні, а вже й вечеряти пора (М. Стельмах);

Стародавні народи приділяли голодуванню багато уваги. Древні індійці постили по тридцять днів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. постити — по́сти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постити — Їсти пісне, тримати піст; П. нічого не їсти, голодувати.  Словник синонімів Караванського
3. постити — І розм. поститися, пісникувати Дотримуватися посту; повністю або частково утримуватися від їжі або деяких її різновидів  Словник церковно-обрядової термінології
4. постити — пощу, постиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. || перен., розм. Нічого не їсти, голодувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. постити — частіше — інф. Писати листи електронною поштою. Дуже прошу повідомлення про продаж екіпи постити у розділі «Купи—Продай» (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
6. постити — ГОЛОДУВА́ТИ (залишатися без їжі тривалий час), ПО́СТИ́ТИ розм., ПО́СТИ́ТИСЯ розм., ПО́СТУВАТИ розм.; НЕДОЇДА́ТИ (систематично не наїдатися). Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С.  Словник синонімів української мови
7. постити — По́сти́ти, пощу́, по́стиш, по́стять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. постити — ПО́СТИ́ТИ, пощу́, по́стиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. Постив і говів, поки ніг не підвів (Укр.. присл.., 1963, 67); Говів [Омелько] два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. постити — Пости́ти, -щу́, -стиш гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.  Словник української мови Грінченка