постовбичити
ПОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.
Стовбичити якийсь час.
Постовбичив біля Явдоньчиної хати, поглядаючи на темні вікна. Нудно стало йому й сумно. Звісивши голову, подався до моря (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)ПОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.
Стовбичити якийсь час.
Постовбичив біля Явдоньчиної хати, поглядаючи на темні вікна. Нудно стало йому й сумно. Звісивши голову, подався до моря (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)