Словник української мови у 20 томах

постовбуріти

ПОСТОВБУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Розвинутися в рості, стати стовбуром (про наземну частину дерева).

* У порівн. Хлопці були ще в таких літах, коли вони .. самі підсталяють свої ніжні щічки для материного поцілунку, коли вони, наче деревця без кори, – ще не огрубіли, не постовбуріли (Грицько Григоренко).

Словник української мови (СУМ-20)