Словник української мови у 20 томах

постскриптум

ПОСТСКРИ́ПТУМ, у, ч.

Приписка до листа (після підпису), що позначається звичайно латинськими літерами Р. S.

І тільки при кінці листа, в постскриптумі, передала мені мама в досить зловтішному тоні звістку, що Пястів Казик заарештований і вивезений до Берези Картузької (Ірина Вільде);

Іван швидко підходить до свого тапчана, одкидає подушку, бере листа, написаного до Ярослава, і гарячкова доповнює його віршованим постскриптумом (П. Колесник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. постскриптум — постскри́птум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. постскриптум — [пос:криптум] -му, м. (на) -м'і  Орфоепічний словник української мови
  3. постскриптум — -у, ч. Приписка до листа (після підпису), що позначається звичайно латинськими літерами P. S.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постскриптум — ДП (дописка)  Словник чужослів Павло Штепа
  5. постскриптум — постскри́птум (лат. post scriptum – після написаного) приписка до закінченого листа після підпису, звичайно позначається P. S.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. постскриптум — ПРИПИ́СКА (те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного), ПРИ́ПИС, ПОСТСКРИ́ПТУМ (до листа після підпису). Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М.  Словник синонімів української мови
  7. постскриптум — Постскри́птум, -ма, -мові; -ми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. постскриптум — ПОСТСКРИ́ПТУМ, у, ч. Приписка до листа (після підпису), що позначається звичайно латинськими літерами Р. S. І тільки при кінці листа, в постскриптумі, передала мені мама в досить зловтішному тоні звістку...  Словник української мови в 11 томах
  9. постскриптум — рос. постскриптум приписка до тексту закінченого листа після підпису автора, як правило, з загальноприйнятими позначками P.S.  Eкономічна енциклопедія