пострічатися
ПОСТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм.
Зустріти кого-небудь, зустрітися з кимсь.
Не вечерявши.., по селу блукав [Хома], поки з Юдуном пострічався (Г. Квітка-Основ'яненко);
Боюсь, щоб з ним і не пострічатись. Бо як згадаю, що він мені не рівня, так і серце струхне (Ганна Барвінок);
Нещодавно у райкомі, літнім вечором ясним, наче близькі і знайомі, пострічалися ми з ним (М. Упеник);
// Познайомитися, зіткнутися з ким-небудь у житті, в роботі тощо.
І пострічався ж Йосип з цією Параскою! Обійшла його, скрутила зовсім (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)