постуляти

ПОСТУЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і ПОСТУ́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., що.

Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох).

Без крику, гладко постулявши крила, Мов раді, що перемогла їх [пташин] сила, Швиденько дзьобають у нього очі (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. постуляти — постуля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постуляти — -яємо, -яєте і постулювати, -юємо, -юєте, док., перех. Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постуляти — ПОСТУЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і ПОСТУ́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех. Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох). Без крику, гладко постулявши крила, Мов раді, що перемогла їх [пташин] сила, Швиденько дзьобають у нього очі (Фр., XIII, 1954, 384).  Словник української мови в 11 томах