постуляти
ПОСТУЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і ПОСТУ́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., що.
Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох).
Без крику, гладко постулявши крила, Мов раді, що перемогла їх [пташин] сила, Швиденько дзьобають у нього очі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постуляти — постуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постуляти — -яємо, -яєте і постулювати, -юємо, -юєте, док., перех. Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- постуляти — ПОСТУЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і ПОСТУ́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех. Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох). Без крику, гладко постулявши крила, Мов раді, що перемогла їх [пташин] сила, Швиденько дзьобають у нього очі (Фр., XIII, 1954, 384). Словник української мови в 11 томах